Мої погляди на життя:
Для когось життя здається зеброю, а для мене – райдугою,
адже кожен день виграє яскравими барвами.
Мій девіз:
Візьми промінь світла
І спрямуй його туди,
Де панує темрява...
Візьми усмішку
І подаруй її тому,
Хто так її потребує.
Візьми доброту
І яви її тому, хто сам
Не вміє віддавати.
Візьми віру
І віддай кожному,
Хто не має її.
Візьми любов
і неси її всьому світові.
І спрямуй його туди,
Де панує темрява...
Візьми усмішку
І подаруй її тому,
Хто так її потребує.
Візьми доброту
І яви її тому, хто сам
Не вміє віддавати.
Візьми віру
І віддай кожному,
Хто не має її.
Візьми любов
і неси її всьому світові.
Педагогічне
кредо:
"Для того, щоб досягти успіху в будь-якій справі, потрібно
дотримуватися правила: важке слід зробити звичним, звичне стане легким, легке
залишиться зробити прекрасним."
Учитись важко, а учить ще важче,
Але не мусиш зупинятись ти:
Як учням віддаси усе найкраще,
Той сам сягнеш нової висоти.
Учитись важко, а учить ще важче,
Але не мусиш зупинятись ти:
Як учням віддаси усе найкраще,
Той сам сягнеш нової висоти.
Професійна мета:
Іти в ногу з часом.
Життєвий досвід:
Народилася 9.04.1981
р. у селі Бояни Новоселицького району Чернівецької області.
Освіта:
1987 р.- 1998 р. − Боянська загальноосвітня
школа І-ІІІ ступенів
1998 р. −2003 р. − хімічний
факультет ЧНУ ім. Юрія Федьковича.
Професійна діяльність:
З 2002 р.
працюю вчителем хімії в НВК «Боянська гімназія» Новоселицького
району Чернівецької області
Ліричний автопортрет
Як захожу в клас – радіє серце,
Адже щойно продзвенів дзвінок,
А ти бачиш як розумні, щирі діти
З посмішкою йдуть на твій урок.
Ти тоді нарешті розумієш,
Що живеш на світі не дарма,
Пророста добром усе, що ти посієш
Без дітей – учителя нема.
Коли йду у школу – знаю – там мене чекають,
І від того радісно стає,
Я тоді душею відчуваю
Вчитель – це покликання моє.
Майбутній
учитель. Який він?
Звичайно, найкращий!
Він – красивий, привабливий, відкритий, з ним хочеться
спілкуватися, ділитися думками, успіхами і невдачами,
надіями і мріями.
Він – розумний. Знає все про все на світі. З ним
завжди цікаво, бо він – веселий, кмітливий, грає на гітарі, гарно танцює, має
чудове почуття гумору.
Він – креативний, завжди щось вигадує, придумує,
шукає, відкриває. З ним в Карпати на лижах, з аквалангом до Чорного моря, на
човні вниз по Дніпру до Хортиці, з рюкзаком по рідному краю – звична справа.
Він – сучасний, модний, одягається зі смаком,
некрикливо, елегантно; з комп’ютером на ти, вміє водити автомобіль, цікавиться
футболом, займається боксом і пише вірші.
Він – справжній друг, надійний, вірний, на нього
завжди можна покластися.
Він – вдячний син своїх батьків, люблячий, уважний.
Він – актор, досконало володіє своїм голосом, тілом.
Завжди усміхнений, веселий, упевнений у собі, легко долає життєві труднощі. Цілеспрямований,
наполегливий, вміє працювати красиво, вчить цьому інших, бо саме праця, за
словами, Вольтера, позбавляє людину від трьох зол: від голоду, нудьги і
злиднів.
Він – патріот, любить свою землю, рідну українську
мову, живе у нього в серці і мамина пісня, і бабусина казка, і батькове слово,
і дідусева наука.
Він любить красу – красу природи, красу людської
душі, людських відносин, зберігає і примножує її.
Він – мрійник, в його планах змінити все на Землі на
краще. А в його душі живе любов – любов до всього сущого на планеті, любов
творча, життєстверджуюча.
Він – невиправний оптиміст, любить життя, бачить все
краще навколо себе, радіє сонцю і квітам, вранішній росі і осінньому дощу,
першим несміливим сніжинкам і весняній повені, співу соловейка на калині і
куванню зозулі, кумканню жаб на вечірній зорі і шелест вітру у верховітті
дерев, гудінню тролейбуса на міських вулицях і лунким крокам запізнілих
пішоходів на вечірніх вулицях.
Він – чудовий фахівець у галузі педагогіки і
психології, володіє мудрістю виховання, уміннями запалити дитячі душі
нестримною жагою до знань, жагою пізнати таємниці навколишнього світу і себе,
бажанням стати кращими, неповторними – справжніми Людьми, залишити після себе
на землі на згадку нащадкам добрі діла і світлу пам’ять. Тактовний, ввічливий,
сердечний, совісний, людяний – такий він завжди. У такого вчителя учні –
найкращі, найталановитіші, бо він допомагає їм розпізнати і розвинути свої
здібності, відкрити таланти, зберегти здоров`я – моральне і фізичне. І,
звичайно, він – щасливий, адже тільки щасливий учитель може виховати щасливих
учнів, які підуть далі його, у яких він потім буде вчитися.
Учительською
стежкою іду…
Немов зірки,
дитячі очі сяють.
Як хочеться їм
дати доброту,
Відкрити світ,
якого ще не знають…
Навчити вірі проб
і помилок,
Щоб всі вони
назавжди зрозуміли,
Що кожен день, що
кожен новий крок
То є майбутнє
віри, правди, сили!


Немає коментарів:
Дописати коментар